СТРАТЕГІЯ КИТАЮ ЩОДО КРАЇН АФРИКАНСЬКОГО КОНТИНЕНТУ

Анотація

Розглядається політика Китаю в Африці за останнє десятиліття. Проведений аналіз засвідчує, що Китай неухильно нарощує свою присутність в Африці, причому не тільки в країнах, багатих ресурсами, хоча ресурси, особливо нафта, зберігають особливе значення для китайської економіки, але і в бідних на природні копалини та малопривабливих зі стратегічного погляду держав. Особливості дипломатії Китаю в країнах африканського континенту, китайсько-африканські торгівельні зв’язки, діяльність Пекіна як донора та інвестора в Африці є предметом аналізу тез. Особлива увага приділена ініціативі «Один пояс – один шлях», яка займає провідне місце у теперішній стратегії Китаю і в якій країнам Африки, розташованим на перехресті сухопутного й морського «шовкових шляхів», відводиться важлива роль. Зростання обсягів китайських інвестицій в африканську економіку та розширення сфер впливу Китаю на континенті викликають значний інтерес як серед політичних кіл, так і в наукових та медійних колах. З одного боку, Китай асоціюється з економічним розвитком африканських країн, деякі з яких увійшли до переліку держав із найвищими темпами економічного зростання у світі. З іншого боку, Пекіну закидають «неоколоніалізм», аргументуючи, що його політика визначається передусім власними інтересами, які певною мірою не враховують інтереси Африки. У контексті прагнення до ресурсів Китай нерідко звинувачують у порушенні прав людини та нехтуванні екологічними стандартами.