РОЛЬ ВНУТРІШНЬОПАЗУШНИХ УТВОРЕНЬ У ЦИРКУЛЯЦІЇ КРОВІ ТА ЛІКВОРУ В ГОЛОВНОМУ МОЗКУ
DOI:
https://doi.org/10.34132/mspc2025.01.08.37Ключові слова:
внутрішньопазушні утворення, грануляції, мозкові венозні пазухи.Анотація
У роботі на макро-мікроскопічному рівні представлена морфологічна характеристика структур венозних пазух головного мозку. Різноманітні види утворень на внутрішніх стінках суттєво впливають на рух крові в просвіті пазух. Деякі структури стабілізують стінку пазухи укріплюючи її волокнистий каркас, інші протидіють розтягненню і розриву, а інші поглинають пульсові коливання при зміні фізичних факторів. Однак найбільшої морфо-функціональної уваги привертають утворення, що є похідними павутинної оболонки головного і спинного мозку – пахіонові грануляції. За традиційними уявленнями грануляції суттєво впливають на механізми циркуляцію ліквора в замкненій порожнині черепа, а за новітніми даними виступають посередниками у виникненні тромбозів венозних колекторів головного мозку, який непропорційно вражає молодих людей і може бути летальним. Хоча останнім часом увага привертається до пов’язаних з тромбозом інсультів у зв’язку з вакцинами проти COVID-19, наше розуміння цього стану залишається обмеженим і в основному невивченим.
Посилання
Aydın, H. E. et al. Biomechanical properties of the cranial dura mater with puncture defects: an in vitro study. J. Korean Neurosurg. Soc. 62, 382–388. https://doi.org/10.3340/jkns.2018.0130 (2019).
Balik, V. et al. Variability in wall thickness and related structures of major dural sinuses in posterior cranial fossa: a microscopic anatomical study and clinical implications. Operative neurosurgery (Hagerstown, Md.) 17, 88–96 (2019).
Cesare de Gregorio, et al. Cerebral venous thrombosis after COVID-19 vaccines: Do we know the mechanism? Lancet Reg Health Eur. 2022 May:16:100387. doi: 10.1016/j.lanepe.2022.100387
Darragh R Walsh, et al. Mechanical and structural characterisation of the dural venous sinuses.PMC https://doi.org/10.1038/s41598-020-78694-4.
Mortazavi, M. M. et al. Chapter 27—surgical nuances in management of intracranial venous sinus injuries. In Anatomy 231–236 (Elsevier, Philadelphia, 2020).
Naoki Toma Embryology of the cavernous sinus and relevant veins. Journal of Neuroendovascular Therapy Vol. 14, No. 12 (2020) 540–546 DOI: 10.579 7 / j n e t . r a . 2020-0052
Patchana, T., Zampella, B., Berry, J. A., Lawandy, S. & Sweiss, R. B. Superior sagittal sinus: a review of the history, surgical considerations, and pathology. Cureus 11, e4597–e4597 (2019).
Zwirner, J., Ondruschka, B., Scholze, M., Schulze-Tanzil, G. & Hammer, N. Mechanical and morphological description of human acellular dura mater as a scaffold for surgical reconstruction. J. Mech. Behav. Biomed. Mater. 96, 38–44 (2019).
Zhao Y, Zhang X, Lv B, et al. Movable typing of full-lumen personalized Vein-Chips to model cerebral venous sinus thrombosis. Aggregate: Volume 4, Issue 6, 2023 https://doi.org/10.1002/agt2.386
Zhao Y, Zhang X, Lv B, et al. Dural sinus septum: an underlying cause of cerebral venous sinus stenting failure and complications. Stroke &Vascular Neurology 2024;9: e002407. doi:10.1136/svn-2023-002407
