ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ ВИМІР ВПЛИВУ ЗМК НА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ
Ключові слова:
політична свідомість, психоемоційний стан, емоційно-психологічний вплив, засоби масової комунікації, масмедіа.Анотація
Засоби масової комунікації (ЗМК) відіграють одну з визначальних ролей у формуванні політичної свідомості сучасного українського суспільства та суттєво впливають на психоемоційний стан населення, особливо в умовах продовження повномасштабної війни, а також загострення соціально-політичних протиріч, стратегічної та візійної невизначеності стосовно ефективного державобудування й подолання демографічної та економічної криз. Інтенсивне споживання медіаконтенту, часто поданого в емоційній та екзальтованій формі, може сприяти підвищенню рівня стресу та тривожності, що підтверджується дослідженням «Медіа стресори та психологічне самопочуття населення України» (2023-2024), яке визначає медіаспоживання як один із провідних факторів психологічного напруження. Водночас, ЗМК, безперечно, здатні консолідувати суспільство й підтримувати громадянську резильєнтність (зокрема через підтримку громадських і волонтерських ініціатив або збалансоване й послідовне висвітлення позитивних і негативних внутрішньополітичних аспектів тощо), що має позитивний вплив на суспільну довіру та згуртованість, працездатність і вмотивованість населення, соціальний капітал і потенціал суспільного діалогу та демократичної участі. Це робить аналіз зазначеного вище психоемоційного впливу особливо актуальним для розуміння цього багатоаспектного феномену з політологічної та політико-психологічної точки зору. Метою роботи є проаналізувати, як психоемоційний вплив ЗМК позначається на політичній свідомості українців, зокрема через виявлення загроз для ментального здоров’я та їхніх потенційних наслідків у соціально-політичній площині. Дослідження цих процесів важливе для оцінки стійкості політичної системи, ефективності державних інституцій сучасної України та прогнозування майбутніх трендів розвитку держави й громадянського суспільства.
Посилання
Dembitskyi, S. (2023–2024). Media stresory ta psykholohichne samopochuttia naselennia Ukrainy [Media stressors and psychological well-being of the population of Ukraine]. Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy. Retrieved from: https://isnasu.org.ua/analytics/003_Dembitskiy_-_Media_stresory_ta_psyhologichne_samopohuttia.php [in Ukrainian].
Stres vid spozhyvannia media – naisylnishyi faktor psykholohichnoho napruzhennia dlia ukraintsiv pid chas viiny [Stress from media consumption is the strongest factor of psychological tension for Ukrainians during the war]. (2024). Natsionalna rada Ukrainy z pytan telebachennia i radiomovlennia. Retrieved from: https://webportal.nrada.gov.ua/stres-vid-spozhyvannya-media-najsylnishyj-faktor-psyhologichnogo-napruzhennya-dlia-ukrayintsiv-pid-chas_vijny/ [in Ukrainian].
Yak zminylosia mediaspozhyvannia v Ukraini u 2024? [How did media consumption change in Ukraine in 2024?]. (2024). Gradus Research. Retrieved from: https://gradus.app/uk/open-reports/changes-media-consumption-ukraine-2024/ [in Ukrainian].
Kanevskyi, V. (2024). Problema PTSR z tochky zoru futurrealnoho pidkhodu [The problem of PTSD from the point of view of the futurereal approach]. // Hromadske zdorovia: problemy sohodennia ta perspektyvy rozvytku : zbirnyk materialiv III Rehionalnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Mykolaiv, 28 chervnia 2024 r.) / za red. M. A. Volkov, N. V. Bashmakova, O. S. Akymova, I. L. Shpachynskyi, N. A. Volodka et al. Mykolaiv: PVNZ «MPU», (pp. 110–112) [in Ukrainian].


