МЕТОДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Тези представляють наукове обґрунтування методів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян у сфері державного управління в умовах воєнного стану з позицій адміністративно-правової науки та публічного управління. Обґрунтовано актуальність розгляду прав і свобод громадянина як самостійного об’єкта державного управління, реалізація якого в особливий період зазнає істотного впливу безпекових чинників та потребує адаптації управлінських і правових інструментів. Розкрито основні доктринальні підходи до розуміння прав громадян у взаємозв’язку з функціями публічної влади, що дозволило визначити управлінсько-правову природу механізмів їх забезпечення. Проаналізовано конституційно-правові та адміністративно-правові засади запровадження воєнного стану, з’ясовано особливості нормативного регулювання тимчасового обмеження прав і свобод громадян та визначено правові межі такого обмеження відповідно до принципів верховенства права і пропорційності. Значну увагу приділено аналізу спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів публічної влади в умовах воєнного стану, а також оцінці їх впливу на практичну реалізацію прав громадян. Охарактеризовано інституційні механізми державного управління у сфері забезпечення прав і свобод громадян в особливий період, зокрема, систему органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів, їх повноваження й особливості взаємодії. Проаналізовано роль адміністративно-правових інструментів і процедур, управлінських рішень та спеціальних правових режимів, що застосовуються в умовах воєнного стану, а також виявлено основні проблеми та ризики порушення прав громадян, пов’язані з розширенням дискреційних повноважень і скороченням процедурних гарантій. На основі узагальнення результатів дослідження обґрунтовано напрями оптимізації механізмів державного управління у забезпеченні прав і свобод громадян, що передбачають удосконалення адміністративно-правового регулювання, посилення інституційної спроможності органів публічної влади, розвиток механізмів контролю та підзвітності, а також інтеграцію міжнародних і європейських стандартів прав громадян.