МЕДІАКОМПЕТЕНТНІСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ТЕОРЕТИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.34132/mspc2026.03.13.23Ключові слова:
медіакомпетентність, медіаграмотність, публічне управління, цифровізація, інформаційна безпека, цифрова комунікація, медіаосвіта, професійна компетентність, інформаційне суспільство, критичне мислення.Анотація
В тезах здійснено теоретичне осмислення медіакомпетентності представників публічного управління в умовах цифровізації суспільства та трансформації управлінських процесів. Розкрито сутність поняття «медіакомпетентність» як інтегративної характеристики особистості, що охоплює здатність ефективно працювати з інформацією, критично її оцінювати, використовувати сучасні медіатехнології та здійснювати конструктивну комунікацію в інформаційному просторі. Проаналізовано міждисциплінарні підходи до вивчення медіакомпетентності, її нормативно-правове забезпечення в Україні та міжнародні підходи до розвитку медіаграмотності. Визначено основні професійні функції сучасного управлінця, пов’язані з цифровою комунікацією, інформаційною безпекою, кризовим реагуванням та аналітикою медіаконтенту. Обґрунтовано актуальність розвитку медіакомпетентності у системі професійної підготовки та підвищення кваліфікації представників публічного управління. Наголошено, що медіакомпетентність є важливою складовою професійної компетентності сучасного управлінця та чинником забезпечення відкритості, прозорості й ефективності взаємодії влади і суспільства.
Посилання
Ukaz Prezydenta Ukrainy Doktryna informatsiinoi bezpeky Ukrainy vid 25 liutoho 2017 r. No. 47/2017 [Decree of the President of Ukraine Doctrine of Information Security of Ukraine dated 25 July 2017. No. 47/2017]. www.president.gov.ua. Retrieved from: https://www.president.gov.ua/documents/472017-21374 [in Ukrainian].
Morze, N. (2019). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti [Information and Communication Technologies in Education]. Kyiv: Vydavnychahrupa BHV [in Ukrainian].
Naidonova, L. (2018). Mediapsykholohiia: teoretychni ta prykladni aspekty [Media Psychology: Theoretical and Applied Aspects]. Kyiv: Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii NAPN Ukrainy [in Ukrainian].
Pocheptsov, H. (2017) Teoriia komunikatsii [Theory of Communication]. Kyiv: Vakler [in Ukrainian].
Council of Europe Digital Citizenship Education Handbook. (n.d.). (2019). Strasbourg: Council of Europe Publishing [in English].
Buckingham, D. (2003). Media Education: Literacy, Learning and Contemporary Culture. Cambridge: PolityPress. Retrieved from: https://archive.org/details/mediaeducationli0000buck/page/n2/mode/1up [in English].
Manuel Castells The Rise of the Network Society. (n.d.). (2010). (2nd ed). Oxford: Blackwell Publishing. Retrieved from: https://memotef.web.uniroma1.it/sites/default/files/file%20lezioni/Manuel%20Castells%20-%20The%20Rise%20of%20the%20Network%20Society,%20With%20a%20New%20Preface_%20Volume%20I_%20The%20Information%20Age_%20Economy,%20Society,%20and%20Culture%20(Information%20Age%20Series)%20(2010,%20Wiley-Blackwell)%20-%20libgen.lc_.pdf [in English].
Hobbs, R. (2011). Digital and Media Literacy: Connecting Culture and Classroom. Thousand Oaks: Corwin Press. Retrieved from: https://www.corwin.com/books/digital-and-media-literacy-234249?subject=C00&status=New&pager.offset=10 [in English].
Livingstone, S. (2004). Media Literacy and the Challenge of New Information Environments. Journal of Media Literacy Education, (Vol. 1), (pp. 3-14). Retrieved from: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/10714420490280152?scroll=top&needAccess=true. DOI: https://doi.org/10.1080/10714420490280152 [in English].
Media and Information Literacy Curriculum for Teachers. (n.d.). (2011). Paris: UNESCO. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000192971 [in English].
